Російська агресія завдала нищівного удару по культурній спадщині України, проте наукове життя не зупинилося. Попри небезпеку, вітчизняні фахівці продовжують польові дослідження та готують нові експедиції. Про виклики для науки та несподівані знахідки розповів Андрій Красножон, професор і ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського.
Найбільш болючою втратою для науковців стало руйнування унікальних об’єктів на острові Зміїний. До війни там зберігався культурний шар античного Храму Ахілла VI століття до нашої ери. На жаль, російські авіабомби фактично розірвали тонку історичну поверхню скелястого острова. Маяк, зведений у XIX столітті з плит давньої споруди, також розбомблений росіянами. Це непоправна шкода.
Зараз археологія в Україні змушена адаптуватися до екстремальних умов. Науковці працюють безпосередньо в зоні бойових зіткнень, проводячи рятувальні розкопки перед будівництвом військових фортифікацій. Війна змінила й географію робіт. Якщо раніше в країні діяло близько 400 експедицій, то нині більшість із них зосереджена на неокупованих територіях. Величезні заповідники, як-от антична Ольвія, сьогодні залишаються без нагляду дослідників.
Нові горизонти Великого Лугу
Трагедія на Каховському водосховищі несподівано відкрила вченим доступ до раніше затоплених скарбів. Після сходу води на поверхні з’явилися численні пам’ятки, зокрема біля старовинних переправ поблизу Енергодара. Це унікальний шанс для науки. Раніше ми про таке навіть не мріяли.
В Одеській області стабільну роботу продовжують два ключові напрямки. В Орлівці на Кам’яній горі студенти досліджують культурні нашарування, що накопичувалися протягом семи тисячоліть. Університет за підтримки друзів і спонсорів продовжує фінансувати цю складну логістичну місію. Друга важлива локація – Приморський бульвар в Одесі.
Інтриги Приморського бульвару
Цього літа в центрі Одеси розпочнеться новий етап пошуків загадкового замку Хаджибей. Археологи планують вийти на ділянку біля пам’ятника Дюку, де земля залишалася незайманою з 1820-х років. Минулий сезон приніс сенсацію – велику кількість кераміки XIV століття. Це ставить під сумнів офіційну дату заснування фортеці турками. Можливо, замок набагато старіший, а його будівельниками були генуезці.
Цікаво, що під час штурму 1789 року росіяни не лише підірвали Хаджибейський замок, а й розбирали його на камінь. Тому вчені готуються знайти лише залишки фундаментів. Ставлення містян до розкопок залишається емоційним. Дехто шукає в землі лише ідеологічні підтвердження своїм версіям історії. Натомість фахівці орієнтуються на сухі факти.
Минулого року археологам допомагав навіть поранений ветеран. Чоловік власноруч пробивав товстий шар сучасного бетону. Новий польовий сезон стартує 20 червня. Наразі проект із позначенням контурів фортеці на плитці бульвару відкладено. На черзі – лише науковий пошук.
Юридичний фронт та репарації
Україна вже зараз готує підґрунтя для притягнення РФ до відповідальності за знищення артефактів. Міжнародні механізми дозволяють карати як окремих осіб, так і державу-агресора. Наприклад, МЗС уже працює над кейсом археолога Бутягіна за незаконні розкопки в Криму. Це важливий прецедент.
Збитки від бомбардувань зафіксують пізніше. Ці дані стануть частиною майбутніх репарацій у міжнародних трибуналах. Також готуються вимоги щодо повернення колекцій, викрадених росіянами з музеїв Херсона. Наукова спільнота наполягає на жорсткому контролі за кожною втраченою пам’яткою.
Навіть Білгород-Дністровська фортеця постраждала від ракетного удару по сусідній школі. Тоді вибуховою хвилею пошкодило дах Часової вежі. На щастя, автентичні стіни вціліли. Будь-яка сучасна відбудова – це вже інша споруда.
- Зміїний острів – місце майбутніх першочергових експедицій.
- Орлівка – база для професійної підготовки нових кадрів.
- Приморський бульвар – ключ до справжнього віку Одеси.
Археологія сьогодні – це не просто вивчення минулого, а боротьба за ідентичність. Кожна знахідка стає доказом нашої тяглості в часі. Ми працюємо далі.